НАФТОГАЗОВИЙ КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР
UA RU EN

1 жовтня 2014 року в Києві відбулася І міжнародна конференція, «Практичні питання проведення гідророзриву пласта»

1 жовтня 2014 року в Києві відбулася І міжнародна конференція, «Практичні питання проведення гідророзриву пласта» (ГРП), організатором якої виступив нафтогазовий консультаційний центр Ньюфолк*. Захід зібрав півсотні учасників з України, Білорусі, Канади, США. Титульним спонсором конференції виступила газовидобувна компанія КУБаз.
Протягом трьох сесій учасники під керівництвом генерального директора ТОВ «Ньюфолк» Андрія Закревського встигли обговорити нагальні проблеми, можливості та перспективи вітчизняної газодобувної галузі.
У першій сесії, присвяченій геологічним передумовам і перспективам використання ГРП в Україні, учасники зайвий раз переконували один одного в тому, що в Україні величезні запаси газу, які можна і потрібно видобувати за допомогою технології ГРП, яка здатна в рази збільшити продуктивність уже існуючих свердловин. Так представники державної газодобувної компанії «Укргазвидобування» поділилися досвідом проведення ГРП, який вони встигли набути ще в 90-ті роки. Олег Богуславець, завідувач відділом інтенсифікації видобутку вуглеводнів, розповідав про конкретні труднощі, які компанії довелося подолати, щоб кваліфіковано оволодіти технологією гідророзриву пласта. Варто відзначити, що саме «Укргазвидобування» була першою компанією в Україні, яка впровадила ГРП в свою діяльність.
Про досвід проведення гідророзриву пласта на українських газових свердловинах, а також перспективи використання технології Packers PLUS для освоєння та інтенсифікації горизонтальних свердловин в щільних колекторах і потенціалі ГРП на західноукраїнських родовищах говорили представники таких компаній, як «Регіон», «Бурова техніка».
Під час другої сесії про політичні, організаційні та екологічні аспекти застосування ГРП, гості заходу обговорювали вплив сьогоднішньої ситуації в Україні на використання даної технології. Так Володимир Пунько, професор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди України, намагався розвіяти міфи щодо регуляторних обмежень на проведення ГРП, а Робін Нойтон-Румбо, керівник департаменту буріння «Шелл» в Україні, на прикладі своєї компанії описував оптимальну модель взаємодії газодобувних компаній з громадськістю. Як відомо, в інформаційному просторі «живе» маса інформації від псевдоекологів про надмірну шкоду технології ГРП для підземних вод, прилеглих земель і навіть про її сейсмічну небезпеку. На думку Олександра Калініна, представника приватної газодобувної компанії «КУБ-Газ», така ситуація має місце в силу недостатньої або ж повністю відсутньої роботи з громадськістю, яка має право, та й бажає знати, що собою являє технологія ГРП і чи дійсно її використання настільки небезпечне. При зверненні компанії «Ньюфолк» в державні органи контролю була отримана відповідь, що більш ніж за півстоліття застосування ГРП на території України не було зафіксовано жодного факту негативного впливу методу на навколишнє середовище. При цьому, гідромоніторинг підземних вод, при бурінні свердловин ведеться постійно відповідно до законодавства України.
На думку технічного персоналу видобувних і сервісних компаній, Україна з шістдесятих років двадцятого століття має всі необхідні законодавчі та технологічні рішення, які дозволяють компаніям безпечно для навколишнього середовища і співробітників проводити ГРП. Зараз в країнах Північної Америки в 90% випадків при будівництві нових свердловин застосовується ГРП, тому, необхідно вже на етапі проектування включати проведення ГРП у плани робіт з будівництва нових свердловин та капітального ремонту старого свердловинного фонду.
Ковтком здорового глузду був виступ Роберта Бенша, який підкреслив важливість об'єднання компаній, складання спільних планів проведення ГРП, зміни ставлення керівництва видобувних компаній до інноваційних методів інтенсифікації припливів.
Досвідом застосування ГРП за кордоном учасники обмінювалися в третій сесії. Сергій Клочков із «Бєлорусьнєфті» та Мартінес Альворадо з «Weatherford» розповідали про нові технології виконання гідророзриву пласта, нові патенти, отримані білоруськими колегами в галузі застосування радіального буріння та ділилися досвідом їх впровадження в Європі. Інтерес у гостей викликала доповідь Пола Овертона з компанії «CDM engineering Ukraine», який розповідав про те, що навіть при сьогоднішній ситуації в Україні, наша держава не залишиться в аутсайдерах. За його словами, не дивлячись на те, що в Україні навіть складно знайти якісний цемент для будівництва відповідних свердловин, величезний ринок для впровадження ГРП в нашій країні сприяє тому, що безліч зарубіжних сервісних компаній вже готові на нього заходити за умови реального попиту на обладнання і матеріали для гідророзриву пласта. Для цього газодобувним компаніям варто просто його проводити, чим, по-перше, підняти власний прибуток від збільшення обсягів видобутку блакитного палива і, по-друге, сприяти руху країни до власної енергонезалежності.
Останнє не є можливим без сприяння української влади. Підсумком конференції стало рішення про звернення всіх учасників до Президента, Прем'єр-Міністра України, Голови Верховного Ради і главам профільних відомств із приводу поліпшення податкового клімату для нафтогазовидобувних компаній з метою позитивних змін у видобувній галузі України.
Йдеться про вимогу прирівняти роботи по гідророзриву пласта і капітального ремонту свердловин методом забурки бурових стволів до буріння нових свердловин. Мається на увазі, що з урахуванням чинного законодавства «спеціальних заходів» - застосовувати коефіцієнт 0,55 при нарахуванні ставки рентної плати за видобуток газу. Цей крок відкриє широкі можливості для застосування нових технологій, зокрема гідророзриву пласта, а після закінчення дії «спеціальних заходів» - і зовсім звільнити газ, отриманий в свердловинах, до яких застосовувався ГРП або капітальний ремонт свердловин від сплати рентних платежів.
У зв'язку з відсутністю сучасного обладнання для виробництва гідророзриву пласта, верхніх приводів для горизонтального буріння, сучасних телеметричних систем на території України, учасники конференції запропонували державі звільнити компанії, що здійснюють тимчасове ввезення бурового обладнання, колтюбінгових установок і флотів для гідророзриву пласта від ввізних мит і ПДВ.
Окрім обговорення під час сесій, дискусії про ГРП й сьогоднішні проблеми та перспективи в газовидобувній галузі України велися і в кулуарах під час кава-брейків. Розслабитися гості змогли лише в самому кінці під час гала-вечері в затишному ресторані готелю «Русь» під чудесні звуки альта і скрипки у виконанні альтиста Національного академічного симфонічного оркестру Ореста Криси та скрипальки Київського камерного оркестру Антоніни Юши-Криси.
Варто відзначити, що конференція об'єднала учасників як з державних, так і приватних газодобувних компаній з України та із-за кордону. За словами генерального директора компанії-організатора «Ньюфолк», це перша і далеко не остання конференція нафтогазового консалтингового центру. За словами Андрія Закревського, наступний захід, присвячений колтюбінговим технологіям, уже готується через півроку у Львові.
Необхідність діяльності «Ньюфолка» по формуванню професійного нафтогазового «клубу», здатного реально лобіювати свої інтереси на благо всієї видобувної галузі та держави вцілому показала присутність на конференції як загальнонаціональних медіа, серед яких був і 5 канал, так і профільних (журнал «Нефтерынок», Інтернет-видання «Нафта і газ онлайн» та ін.).
Компанії, що взяли участь у І міжнародній конференції «Практичні питання проведення гідророзриву пласта»: КУБ-Газ, Укргазвидобування, Полтавська газонафтова компанія, CDM Engineering Ukraine, Shell Ukraine, Weatherford Ukraine, Halliburton, Лекор, Регіон, Бєлорусьнєфть, Бурова техніка, Арсенал, Українська бурова компанія, Triskel Energy.
 
* Довідка: ТОВ «Ньюфолк» - нафтогазовий консалтинговий центр, який надає аналітичні, маркетингові та дослідницькі послуги нафто- і газодобувним компаніям, що працюють на території України. Основна мета компанії - допомагати газодобувному сектору України якомога ефективніше використовувати вітчизняний потенціал для збільшення видобутку і руху країни до власної енергонезалежності.