Нафтогазовий рік: із чим галузь вийшла з 2015-го

 

 

 

Ще однією особливістю минулого року став вихід іноземних інвесторів з України. Мова йде про припинення великих проектів у рамках угод про розподіл продукції (УРП). Обидва діючі проекти з компаніями Shell і Chevron були згорнуті. Крім цього, Shell відмовилася продовжувати спільну діяльність із державною компанією «Укргазвидобування». Забігаючи наперед, відзначимо, що і менш великі компанії, що працюють у сфері нафтогазовидобування в Україні, незабаром можуть покинути нашу країну.

На завершальному етапі операція з продажу 70% акцій «КУБ-ГАЗ», що належить канадській Serinus Energy Inc. Анонсовані зміни і в «Полтавській газонафтовій компанії» – «дочці» британської JKX oil & gas.

Підводячи підсумки 2015 року, можна сказати, що, незважаючи на вкрай несприятливу ситуацію в економіці і дії уряду, що завдають шкоди нафтогазовій галузі, вдалося зберегти рівень видобутку та потенціал для подальшого розвитку.

 

 

 

У нафтогазовидобувній галузі роль держави – вкрай негативна. Головною проблемою для видобувних компаній були податки, точніше, висока рента. Ще в серпні 2014-го уряд Арсенія Яценюка з подачі Міністерства фінансів («реформою» керував заступник міністра фінансів Денис Фудашкін) підвищив ренту на видобуток газу в два рази (до 55% при глибині видобутку до 5000 м, до 29% – понад 5000 м). Підвищення торкнулося приватних газодобувних компаній. Кабінетом міністрів було обіцяно, що збільшення ренти – це тимчасовий крок, і вже з 1 січня 2015 року податки будуть повернуті на колишній рівень.

Але в Кабміні в останній момент передумали і в 2015 рік компанії зайшли з непідйомними податками. Рента виявилася навіть не 55%, а значно вище. Рентні платежі нараховувалися на ціну газу, встановлену Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ). На ділі видобувні компанії продавали газ значно дешевше. Тому реальна рента часом перевищувала 70% від вартості газу, і це не враховуючи інших податків та платежів.

Слідом за приватними компаніями уряд вирішив ускладнити роботу і державним підприємствам. У квітні 2015 року було підвищено ренту на видобуток газу для держкомпаній з 20% до 70%. Почалися фінансові проблеми у державній «Укргазвидобування».

Видобуток газу став збитковим. Часом було вигідніше зупиняти його, наприклад, для ремонту свердловини чи тобто просто перечекати важкі часи. Очевидно, що в такій ситуації ні про який розвиток галузі мови бути не могло. Високе податкове навантаження стало основною причиною різкого спаду інвестицій у видобувні проекти.

Однак, загалом обсяги видобутку газу знизилися незначно – трохи більше 1%. При цьому деякі приватні компанії, в першу чергу «Нафтогазвидобування» і Burisma Holdings, істотно наростили видобуток.

Іншим важливим негативним фактором на початку 2015 року стали проблеми з реалізацією газу. Ще в листопаді 2014-го уряд зобов'язав найбільших промислових покупців газу купувати ресурс виключно у НАК «Нафтогаз України». Одномоментно приватні компанії втратили практично весь ринок збуту. Такі дії влади викликали шок у галузі, а наслідки відчувалися ще кілька місяців після скасування даної постанови. Епопея зі зниженням ренти затягнулася на весь 2015 рік.

Неодноразово робилися спроби, вносилися пропозиції. Але тільки в держбюджеті на 2016 рік, під сильним тиском іноземних партнерів, Кабмін пішов на поступки і повернув ренту на рівень, що діяв до серпня 2014 року. Виняток склали підприємства спільної діяльності – вони і далі будуть платити ренту в розмірі 70%. Фактично, цьому бізнесу винесено смертний вирок.

Також слід згадати багатообіцяючу реформу газового ринку, яка не принесла відчутного полегшення його учасникам і, в основному, залишилася фікцією. Багато питань викликали і інші законодавчі пропозиції Уряду, ініційовані НАК «Нафтогаз України», наприклад, формування страхового запасу газу для трейдерів.

Були зроблені спроби змусити продавців сформувати запаси газу в розмірі місячних обсягів продажів. За фактом, треба було знайти 3 млрд гривень, щоб купити його і тримати в підземних сховищах. У Кабміні поки відступили від своїх планів, але чи надовго?

Це далеко не всі проблеми галузі. Залишаються невирішеними питання з поверненням іноземних інвестицій (діє заборона на виведення коштів за кордон), є проблеми з переоформленням спецдозволів, імпортом обладнання та багато іншого.

 

 

Державні «Укргазвидобування» і «Укрнафта» – серед аутсайдерів галузі. Це громіздкі інертні структури, в кожній з яких працює понад 20 000 співробітників. Тут будь-які зміни даються надто важко. Часта зміна керівництва, як у випадку з «Укргазвидобуванням», унеможливлює будь-які структурні реформи в компанії.

Минулий рік став для «Укргазвидобування» гіршим з точки зору обсягів видобутку і на це були причини. За підсумками 2015-го вона видобула 14,5 млрд куб. м газу. Зниження склало 600 млн куб. м, або 4%. Видобуток газового конденсату і нафти склали 510 000 тон, падіння – 4%. Настільки серйозне зниження показників компанії має багато причин, але головна – відсутність коштів на її розвиток.

З квітня рентні платежі для держкомпаній зросли з 20% до 70%, паралельно зросла і закупівельна ціна на газ – із 349 до 1590 гривень (без ПДВ) за 1000 куб. м. Тобто, «Укргазвидобування» має отримувати більше доходів, проте, одночасно, збільшилося податкове навантаження. Але на ділі все виявилося набагато сумніше. НАК «Нафтогаз України», єдиний покупець «Укргазвидобування», постійно затримував платежі за поставлений газ. Якщо на початку року заборгованість по газу становила 3 млрд гривень, то в листопаді-грудні вона вже досягала 10 млрд гривень.

При цьому, «Укргазвидобування» була змушена своєчасно платити податки, а якщо вдавалося домогтися відстрочки платежів, то під 38% річних.

 

 

Держкомпаніям 2015 рік запам'ятався і зміною керівництва. Нових керівників отримали: «Укргазвидобування» (в червні призначений Олег Прохоренко), «Укрнафта» (в липні призначений Марк Роллінс), «Укртранснафта» (в листопаді призначений Микола Гавриленко). Кожне призначення керівника супроводжувалося зміною топ-менеджменту і політики компаній. Багато говорилося про реформи, але реальних, відчутних змін поки мало.

Що стосується результатів роботи державних компаній, тут впадає в око різке погіршення основних показників. Якщо для «Укрнафти» зниження видобутку було цілком передбачуваним, то для «Укргазвидобування» 2015 рік став найбільш провальним за всю майже 20-річну історію.

Без серйозних інвестицій в геологорозвідку, буріння та інфраструктуру розраховувати на стабілізацію видобутку, а тим більше на зростання не доводиться. Незважаючи на наявність 130 ліцензій, добувати газ із кожним роком стає все важче. Родовища виснажені, всі великі – на завершальній стадії розробки. Парк бурових верстатів (усього близько 80 одиниць) повністю застарів, у компанії немає жодного сучасного бурового верстата. Бурити просто нічим. Сьогодні в «Укргазвидобуванні» багато говорять про реформи, першою з яких стало формування прозорих закупівель товарів і послуг, а також ефективна реалізація нафтопродуктів власного виробництва. Передбачається, що наступним етапом реформ у 2016 році стане поліпшення матеріальної бази (будуть закуповуватися бурові верстати, установки для гідророзриву пласта, проведена модернізація Шебелинського ГПЗ, що дозволить випускати паливо стандарту Євро-4).

З озвучених планів «Укргазвидобування» – покупка і модернізація бурового парку. Планується залишити 40-45 бурових верстатів. При цьому очікується, що обсяги буріння значно зростуть. Передбачається обзавестися власним флотом для проведення гідророзривів пласта (ГРП), буде проводитися тендер на модернізацію двох наявних установок, а також закупівлю двох нових, сучасних. У 2016 році збираються провести 100 операцій ГРП, що в рази більше, ніж було проведено ГРП в Україні за останні десять років.

Що стосується геологорозвідки, то в 2015 році компанією було відкрито невелике родовище в Закарпатській області з запасами 1 млрд куб. м. Але відсутність інфраструктури не дозволяє швидко і ефективно його освоїти.

Різке падіння обсягів видобутку газу було також обумовлено погіршенням роботи всіх без винятку проектів спільної діяльності. Рентні платежі на видобуток газу для підприємств СД складають 70%, що робить роботу і саме існування СД безглуздим. У останні роки значна частина проектів «Укргазвидобування» реалізовувалася в рамках СД. Найбільшою компанією-партнером була «Карпатигаз», «дочка» шведської Misen Energy, на яку припадало 80% видобутку всіх СД. «Карпатигаз» готує позов до уряду України на суму $ 3 млрд, подробиці поки не повідомляються.

Іншій державній компанії – «Укрнафта» – минулий рік теж приніс чимало випробувань. Після року протистоянь основні акціонери «Укрнафти» –держава (51% акцій) і група «Приват» (42%) – досягли угоди про зміну керівництва. В кінці липня генеральним директором компанії був призначений британець Марк Роллінс. Головна умова Кабміну в питанні узгодження кандидатури Роллінса – виплата дивідендів і податків.

Хоч за п'ять місяців керівництва Марка Роллінса «Приват» поки програє Кабміну бій за контроль над компанією, боротьба триває.

У свою чергу, для групи «Приват» важливо було зберегти підконтрольний менеджмент на ключових постах, а також вирішити питання щодо газу «Укрнафти», який роками закачувався в підземні сховища без оплати. Жодне з питань досі не вирішене. Уряд погрожує відкликати ліцензії за несплату ренти та дивідендів, а «Приват» загрожує судовими розглядами. У планах «Укрнафти» розвивати видобувний напрямок, де у Марка Роллінса великий досвід. Одним із важливих спрямувань стане реалізація проектів з видобутку газу.

Що стосується державної компанії «Чорноморнафтогаз», то після евакуації з Криму в ній залишилося близько десятка співробітників. Основне завдання полягає в тому, щоб через міжнародні суди повернути майно держкомпанії Україні.

У Криму «Чорноморнафтогаз» знижує видобуток: за підсумками 2015-го року видобуто 1,8 млрд куб. м – на 200 млн куб. м менше, ніж у 2014-му. Буріння на Одеському родовищі, яке давало основний обсяг газу, припинено. Слід зазначити, що вдалося вирішити проблему Стрілецького родовища, воно знаходиться на Арабатській стрілці на кордоні Херсонської області та Криму, але підключено до газотранспортної системи Криму. Сьогодні розробку родовища веде українська компанія «Пласт».

 

Друга половина 2015 року, особливо завершення року, запам'яталася різким зростанням видобутку газу. Хоча, передумов до такого розвитку було мало. Компанією №1 на вітчизняному ринку видобутку газу стала «Нафтогазвидобування», що входить у структуру ДТЕК. У минулому році вона збільшила видобуток до 1,3 млрд куб. м проти 750 млн куб. м у 2014-му. Зростання склало 70%.

«Нафтогазвидобування» стала першою приватною компанією, яка переступила рубіж у 1 млрд куб. м. Компанія обійшла за обсягами «Укрнафту» і стала другою в Україні після «Укргазвидобування». Її успіх забезпечила реалізація програми буріння, розпочата ще в червні-липні минулого року. Закінчено буріння шести нових свердловин на Семиренківському родовищі в Полтавській області.

Однак, тріумф «Нафтогазвидобування» був затьмарений низкою неприємних факторів. По-перше, починаючи з квітня 2015-го, вона зіткнулася з серйозним тиском з боку Генеральної прокуратури. Кілька разів її рахунки і об'єкти арештовувалися, що негативно позначалося на роботі. Компанія не могла продавати газ і доводилося закачувати його в підземні сховища.

Відзначимо, що в кінці року головні проблеми «Нафтогазвидобування» вдалося вирішити. У свою чергу, компанія заборгувала величезні суми (сотні мільйонів гривень) своїм підрядникам, а це десятки бурових, геофізичних і сервісних компаній з усієї України. Багато з них сьогодні знаходяться на межі банкрутства. Фактично, «Нафтогазвидобування» тримає в заручниках ринок сервісних компаній країни.

Друга за обсягами компанія в Україні Burisma Holdings теж зуміла наростити видобуток на 13%, майже до 800 млн куб. м. Зростання видобутку забезпечено за рахунок відкладеного завершення проектів, розпочатих до підвищення податків у серпні 2014 року. У липні компанія представила свердловину на Водяновскій площі в Харківській області, а також розташовану поруч із нею тимчасову замірно-сепараційну установку (ТЗСУ) і установку підготовки газу. Глибина нової свердловини – 5600 м. Крім цього, в жовтні одна з компаній холдингу «ПАРІ» розпочала видобуток газу на Шереметовському родовищі в Чернівецькій області.

Трійку лідерів замикає компанія «Гео-Альянс», яка об'єднує кілька видобувних компаній. Основні – «Природні ресурси» і «Східний геологічний союз». У 2015 році «Гео-Альянс» незначно поліпшила показники видобутку газу до 274 млн куб. м. «Гео-Альянс» також стала найбільшим видобувачем рідких вуглеводнів серед незалежних компаній – 50 000 тонн.

У червні Міністерство енергетики ввело в експлуатацію два родовища компанії «Гео-Альянс»: Кошевойське газоконденсатне родовище в Полтавській області і Ясенівське нафтове родовище в Сумській області. У самій компанії пояснили, що на даних родовищах є по одній свердловині, та й то, в аварійному стан. У IV кварталі 2015-го «Природні ресурси» вели буріння нової свердловини на Луценківському родовищі. Запланована глибина – близько 5300 м.

Четверте місце з видобутку зайняв «КУБ-ГАЗ», який знизив видобуток майже на 30% – до 240 млн куб. м. Влітку канадська Serinus Energy Inc. (володіла 70% «КУБ-ГАЗ») повідомила про видачу спецдозволу підконтрольній компанії «КУБ-ГАЗ» на Західно-Ольговський нафтогазоносний блок у Харківській області з терміном дії 20 років. Однак, уже восени 2015 року стало відомо про те, що Serinus Energy шукає покупця на український актив. Оборудка завершилася наприкінці січня; акції «КУБ-ГАЗу» дісталися компанії Resano Trading, що входить у структуру Burisma Holdings.

В Україні в сфері видобутку вуглеводнів не залишилося жодної великої іноземної компанії, за винятком італійської ENI, у якої є частка в спільній компанії, що володіє ліцензіями на Західній Україні. Правда, там видобуток не ведеться.

Велике приватне підприємство з іноземним корінням, «Полтавська газонафтова компанія» (підконтрольна британській JKX), скоротило видобуток на 10% – до 213 млн куб. м. Ще в кінці 2014 року його керівництво заявило про перегляд програми буріння у зв'язку з високою ставкою ренти. Компанія отримала новий спецдозвіл на Західно-Машівську нафтогазову ділянку. Однак, британці заявили, що при діючому в Україні оподаткуванні початок робіт відкладається. Наприкінці 2015 року компанію залишив Віктор Хруленко (відповідав за збут зрідженого газу): він перейшов працювати в переробний підрозділ держкомпанії «Укргазвидобування».

У західному нафтогазовому регіоні слід виділити групу компаній «Горизонти», для якої 2015 рік став одним із найуспішніших. Рівень видобутку поки незначний – близько 3,5 млн куб. м в місяць, але у групи амбітна програма розвитку, яка дозволить уже в найближчий рік збільшити його в рази. Минулого року бурова компанія «Горизонти» купила буровий верстат італійського виробництва і вже розпочала буріння. В липні 2015 року «Горизонти» придбали три нових ліцензії на Бунівску, Рудніковску та Колодницьку площі.

З інших новин слід відзначити появу нової компанії. Харківська облрада погодила виділення Володарської площі компанії «Юзгаз», яку пов'язують із народним депутатом Юхимом Звягільським. Нардеп має відношення і до іншої газодобувної компанії – «Шахта ім. Засядька».

 

 

Минулий рік запам'ятається відходом з України одного зі світових лідерів нафтогазової галузі. Chevron Ukraine закрила своє українське представництво. Нагадаємо, компанія Chevron Ukraine і ТОВ «Надра Олеська» 5 листопада 2013 року підписали угоду про розподіл продукції з видобутку вуглеводнів на Олеській площі (Львівська та Івано-Франківська області). Представництво Chevron Ukraine B.V. було зареєстровано в січні 2013 року.

Також пішла з України нідерландсько-британська нафтогазова компанія Royal Dutch Shell. Компанія вийшла з угоди про розподіл продукції, підписаної раніше для розробки Юзівської газоносної площі в Харківській та Донецькій областях. Трохи раніше Shell припинила співпрацю по іншому проекту з «Укргазвидобуванням».

Крім уже згаданої вище британської JKX, яку потихеньку підминає під себе вітчизняна ФПГ «Приват», нараховуються одиниці іноземних інвесторів у нафтогазовому секторі України. Найбільші інвестори в реальному видобутку – компанія Arawak Energy, що володіє 50% у «Гео-Альянс», а також міноритарна частка інвесторів з Чехії в компаніях, що входять в групу «Горизонти».

 

Спроба Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) запустити механізм аукціонів з продажу спецдозволів провалилася. Правда, перший аукціон, проведений у липні, можна назвати успішним. Було продано п'ять нафтогазових ділянок. З них чотири у Львівській області та Хорошивська площа в Харківській, яка пішла «Нафтогазрозробці» (ДТЕК) за 16,5 млн гривень.

Два наступних аукціони Держгеонадр у листопаді та грудні відверто провалилися. Головний претендент на спецдозволи – компанія «Горизонти», яка за свій рахунок підготувала нафтогазові ділянки до конкурсу, – не була допущена до аукціону. А покупцями ліцензій виступили нікому не відомі фірми.

Великий резонанс викликало рішення Держгеонадр у листопаді відкликати понад 40 спеціальних дозволів на геологорозвідку і видобуток нафтогазових ділянок. Це наймасовіший перегляд ліцензій з 2004 року, коли головою Державного комітету природних ресурсів України був Микола Злочевський, який запам'ятався масовою приватизацією родовищ під час Помаранчевої революції.

Серед компаній, у яких забрали (пообіцяли забрати) ліцензії – державна «Укргазвидобування», приватні «Тисагаз», «Полтавська газонафтова компанія», Regal Petroleum, «Дельта». «Укргазвидобування» ризикує залишитися без 15 ліцензій, серед яких ряд дозволів на роботу на великих родовищах: Яблунівському, Абазовскому, Більче-Волицькому, Опішнянському, Ново-Мечебілівському.

Але вже через два тижні Держгеонадр заявила, що дає компаніям можливість усунути проблеми. Як виявилося, відомство своїми діями намагалося змусити компанії заплатити заборгованості перед бюджетом по ренті.

У грудні ситуація повторилася: тепер під удар потрапила «Укрнафта». Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся з листом до керівництва Мінприроди з вимогою відкликати ліцензії «Укрнафти» через заборгованість по оплаті ренти. Таким чином, компанія може не тільки втратити 80 ліцензій, а й позбутися всього видобутку.

 

 

 

Репресивні методи роботи державних органів щодо нафтогазового ринку, які особливо яскраво проявилися в 2015 році, говорять про те, що очікувати швидкого поліпшення ситуації в галузі не варто. У 2016 рік компанії входять з обережним оптимізмом.

 

Джерело: http://forbes.net.ua/opinions/1410593-neftegazovyj-god-s-chem-otrasl-vyshla-iz-2015-go